-
1 for
1. prep1) для2) протягом3) до; в, у; на4) задля, заради, за, на, для5) від, через, з-за, за, зto thank for smth. — дякувати за щось
6) замість, заwhat is the English for — «птах»? — як англійською мовою «птах»?
7) наan engagement for this evening — побачення, призначене на сьогоднішній вечір
8) на честь9) (для того) щобI came here for to see him — я прийшов сюди, щоб побачитися з ним
10) до11) щодоI walked fast for fear I should be late — я ішов швидко, щоб не спізнитися
for all that — незважаючи на все; і все-таки, всупереч усьому
for ever, for good — назавжди
for instance, for example — наприклад
for certain, for sure — напевно, безсумнівно
for myself, for my part — щодо мене
2. conjтому що; боthe windows were open for it was hot — вікна були відчинені, бо було жарко
* * *I [fxː] n II prep1) у часовому значенні вказує на тривалість протягом; термін, на який розрахована дія наfor a year — на рік; час, день, на який що-небудь призначено на
2) у просторовому значенні вказує на місце призначення в, до; відстань, протяжність3) указує на мету, намір для, за, на; об'єкт прагнення, надії, бажання, пошуків до, на; передається непр. відмінками; особа або предмет, до якого відчувають любов, прихильність, ворожість до; призначення предмета або особи, їх придатність для чого-небудь для; засіб, ліки проти чого-небудь4) указує на особу, іноді предмет, на користь якої або на шкоду якої відбувається дія для; передається дaв. відмінком; особа або предмет, на підтримку або на захист яких виступають за5) указує на причину або привід вiд, за, через; по6) указує на заміщення, заміну замість, за; використання як чого-небудь як; передається орудним відмінком; особу або предмет, прийняті за інші за; представництво у виборній організації від групи осіб, виступ від чийого-небудь імені від, за; місце роботи наймача10) що стосується, по відношенню до11) викор. у конструкції for + iм. /зaйм. / + інфінітив, що передається підрядним реченням, а також дaв. відмінком іменника або займенника е інфінітивом12) дiaл.,; aмep. на честь ( кого-небудь)13) у сполученняхIIIbut for — без, крім; якщо б не
-
2 personally
adv1) особисто, сам, персонально; власною персоною2) щодо мене (нього і т. д.)personally, I differ from you — щодо мене, то я іншої думки, ніж ви
* * *adv1) особисто, сам, персонально2) без свідків, віч-на-віч3) як вставне слово що стосується мене ( його), я зі свого боку -
3 as
1. pron rel.який, котрий, як, щоhe was a foreigner as they perceived from his accent — він був іноземцем, що вони помітили з його акценту
I don't admire such books as he reads — мені не подобаються книжки, які він читає
2. adv1) як, згідно з; щодоdo as you are told — робіть, як вам сказано
as per order — ком. згідно з замовленням
as for that book I don't like it — щодо цієї книжки, то мені вона не подобається
he is late as usual — він спізнився, як завжди
2) як наприкладsome animals, as the fox and the wolf — деякі тварини, як наприклад, лисиця і вовк
3) так (у головному реченні)he came as soon as he could — він прибув так скоро, як міг
3. conj1) тоді, коли; у той час як (тж just as)she came in as he was speaking — вона зайшла, коли він говорив
just as I reached the door — у той час, як я підійшов до дверей
2) як, у ролі3) тому що, оскільки, через те що, боI did not wait for him as it was very late — я не став його чекати, бо було дуже пізно
they could not stay, as they were in a hurry — вони не могли залишатися, тому що вони поспішали
4) хоч, як би неI was glad of his help, slight as it was — я був радий його допомозі, хоч вона й була незначна
5) (з inf.)will you be so kind as to tell me all about it — чи не будете ви такі ласкаві розповісти мені все про це
as... as — так само..., як
he is. as tall as you are — він такий же на зріст, як і ви
as for — щодо, відносно
as good as — по суті, фактично, майже
as it, as though — неначе
as it were — так би мовити; нібито, немовби
as much as — стільки, скільки
as much as you like — стільки, скільки ви хочете
as to, as concerns, as concerning — відносно, щодо, що стосується
* * *I rel; pron1) вводить підрядні означальні речення або звороти з such, the same або so y головному речення який, котрий, як, що2) вводить підрядні означальні речення, що відносяться до всього головного речення що, цеII adv2) як, однаковоas for — що стосується, що до
as from — канц. після; з такого-то числа
as of — aмep.; = as for
as per — кoм., канц. згідно, відповідно до
as to — відносно, про, щодо; що до, що стосується
as well — з таким же успіхом; бажано, краще; також, до того ж
IIIas yet — дотепер; поки ще
cj1) у підрядних реченнях, обставинних зворотах часу (часто just as) коли; у той час як, в міру того як2) у підрядних реченнях причини тому що, оскільки, раз; способу дії як3) вводить обставинні звороти порівняння як; подібно тому як4) вводить предикатив е ін. члени речення зі значенням як; передається орудн. відмінком5) вводить інфінітив результату е мети ( у сполученні з so) щоб; що6) викор. у вступних словах, реченнях якas you know — як ви знаєте, як відомо
as if — немов, начебто
as it is y — дійсності, так; однак
as is — розм. як є; у тому стані, у якому що-небудь перебуває; кoм. без гарантії якості
as it stands — без змін, так
as it was — як не, хоча
as… so — як... так (і)
as though — = as if as you were! відставити!
-
4 As
1. pron rel.який, котрий, як, щоhe was a foreigner as they perceived from his accent — він був іноземцем, що вони помітили з його акценту
I don't admire such books as he reads — мені не подобаються книжки, які він читає
2. adv1) як, згідно з; щодоdo as you are told — робіть, як вам сказано
as per order — ком. згідно з замовленням
as for that book I don't like it — щодо цієї книжки, то мені вона не подобається
he is late as usual — він спізнився, як завжди
2) як наприкладsome animals, as the fox and the wolf — деякі тварини, як наприклад, лисиця і вовк
3) так (у головному реченні)he came as soon as he could — він прибув так скоро, як міг
3. conj1) тоді, коли; у той час як (тж just as)she came in as he was speaking — вона зайшла, коли він говорив
just as I reached the door — у той час, як я підійшов до дверей
2) як, у ролі3) тому що, оскільки, через те що, боI did not wait for him as it was very late — я не став його чекати, бо було дуже пізно
they could not stay, as they were in a hurry — вони не могли залишатися, тому що вони поспішали
4) хоч, як би неI was glad of his help, slight as it was — я був радий його допомозі, хоч вона й була незначна
5) (з inf.)will you be so kind as to tell me all about it — чи не будете ви такі ласкаві розповісти мені все про це
as... as — так само..., як
he is. as tall as you are — він такий же на зріст, як і ви
as for — щодо, відносно
as good as — по суті, фактично, майже
as it, as though — неначе
as it were — так би мовити; нібито, немовби
as much as — стільки, скільки
as much as you like — стільки, скільки ви хочете
as to, as concerns, as concerning — відносно, щодо, що стосується
* * *[ʒs]n; (pl asses [`ʒsiːz]); іст.1) ас ( давньоримська міра ваги) -
5 отношение
1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];2) геометр., арифм. - відношення;3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];4) хим. -ние весовое - вагове відношення.* * *1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)3)отноше́ния — (мн.: сношения, связи между людьми, обществами) відно́сини, -син; (о личных, частных связях между людьми) стосу́нки, -ків; ( взаимоотношения) взає́мини, -мин
4) канц. лист, -а, відно́шення -
6 concern
1. n1) відношення, стосунок, причетність2) занепокоєння, турбота, тривога3) зацікавленість, інтерес4) участь5) фірма, підприємство, концерн6) важливість, значення7) pl справиmeddling in smb.'s concerns — втручання у чиїсь справи
8) розм. річ, штука2. v1) стосуватися, мати відношення2) турбувати3) звич. pass. турбуватися4) refl. цікавитися, займатися (чимсь — with, in, about)to concern oneself with literature — цікавитися (займатися) літературою
* * *I n1) відношення, стосунок2) занепокоєння, турбота, тривога; участь, інтерес3) справа, фірма, підприємство; концерн4) частка, пай; участь ( у підприємстві)5) важливість, значення6) pl справи7) icт. річ, штукаII v1) торкатися ( у розповіді); описувати2) стосуватися, зачіпати, мати відношення3) турбувати, хвилювати, непокоїти, тривожити4) refl цікавитися, займатися -
7 part
1. n1) частина; частка2) участь (у роботі тощо); обов'язок, справаto take (to have) part in smth. — брати участь у чомусь
3) том, частина книги; серія4) звич. pl частина тіла, орган, член(privy) parts — розм. статеві органи
5) роль; значення6) бік, сторонаfor my part — з мого боку, щодо мене
to take smb.'s part — стати на чиюсь сторону
7) звич. pl край, місцевість8) юр. сторона (у процесі)9) pl здібності10) група, фракція11) амер. проділ (у волоссі)12) муз. партія, голос13) архт. 1/30 частина модуля14) грам. форма, частинаpart and parcel — основна (невід'ємна) частина
on the one part..., on the other part... — з одного боку..., з другого боку...
in good part — доброзичливо, без образи
part track — військ. напівгусеничний хід
2. advчастково, почасти3. v1) розділяти, ділити на частини; відокремлювати2) розділятися, відокремлюватися; роз'єднуватися3) розлучати (ся), розставатися4) рознімати, розбороняти5) розчісувати на проділ (волосся)6) відрізняти, виділяти7) платити8) умирати9) мор. зриватися з якоряpart off — тех. відрізати
part with — відмовлятися (від чогось), відокремлювати (щось); звільняти (прислугу)
to part company (with) — посваритися, припинити дружбу, розійтися в думках
to part brass rags with smb. — розм. порвати дружбу з кимсь
* * *I n1) частина, часткаto pay in parts — платити частинами; частина ( одиниці); частка
a seventh part — одна сьома; група, фракція
4) pl частина тіла, орган, член6) сторона ( у суперечці); сторона, аспект; юp. сторона (у процесі, угоді)7) pl край, місцевість8) pl; icт. здібності9) cл. проділ у волоссі10) гpaм. частина, форма11) тex. деталь, частина12) мyз. партія, голос13) apxiт. 1/30 частина модуляII v1) розділяти, відокремлювати, ділити на частини; розділятися, відділятися; роз'єднуватися2) розлучати, роз'єднувати; ( часто from) розлучатися, розставатися3) рознімати4) розчісувати на проділ ( волосся)5) вирізняти, відрізняти, виділяти ( що-небудь)6) (часто from, with) розставатися ( з чим-небудь); платити7) умирати8) icт. ділити ( між ким-небудь)9) мop. зриватися з якоряIII advпочасти; частково -
8 share
1. n1) частина, частка2) участь, рольto have (to take, to bear) a share in smth. — брати участь у чомусь
3) акція; пайto hold shares in a company (in a bank, in a firm) — мати акції компанії (банку, фірми)
preferred (preference) shares — акції з фіксованим дивідендом
ordinary shares — звичайні акції, акції з нефіксованим дивідендом
4) с.г. лемішto go share and share alike — на рівних правах, нарівно
shares! — цур, нарівно!
2. v1) ділити, розділяти, розподілятиto share smth. equally — поділити щось порівну
2) ділитися4) бути пайовиком; мати свою частку (у чомусь)5) ділити (горе, радість тощо)6) поділяти (думку тощо)I share your opinion — я поділяю вашу думку, я приєднуюся до вашої думки
share out — роздавати, розподіляти
* * *I n1) частка, частинаto go /to run, to club/ shares (with smb in smth) — чесно поділитися ( чим-небудь з ким-небудь), ділити порівну /навпіл/ ( що-небудь з ким-небудь); доля
to fall to smb 's share — випадати на чию-небудь долю
2) участь, роль3) акція; пайII vshare certificate — акціонерний сертифікат; свідоцтво на акцію
1) ( share out) ділити, розподілятиto share smth equally — поділити що-небудь порівно; ділити, ділитися, розділяти ( з ким-небудь що-небудь); користуватися спільно
2) брати участь ( у чому-небудь), ділити; мати частку або частину, бути пайовиком4) поділяти (думку, смаки)III n; с-глеміш, сошник ( плуга) -
9 speak
v (past spoke; p.p. spoken)1) говорити; розмовлятиdid you speak, sir? — ви щось сказали, сер?
2) поговорити3) вимовляти; висловлюватися; сказатиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
4) висловлювати думку; виступатиto speak against smb. (smth.) — висловлюватися проти когось (чогось)
to speak for smb. — говорити замість когось; висловлюватися на чиюсь користь
speaking for myself... — щодо мене...
5) відгукуватися; характеризуватиto speak well (ill) of smb. — добре (погано) характеризувати когось
7) підтверджувати; говорити на користь (когось)8) впливати10) замовляти; вимагати11) гриміти, гуркотіти12) звучати (про музичні інструменти)13) сповіщати звуками14) мор. окликати, обмінюватися сигналами (про судна)15) мисл. подавати голос (про собаку)speak out — говорити виразно; відверто висловлювати
speak up — говорити гучно і виразно; висловлюватися
speak the word! — ну, говори ж!
to speak straight from the shoulder — рубати з плеча; різко висловлювати свою думку
to speak one's piece — амер. викласти все
* * *[spiːk]v(spoke; spoken)1) говорити; висловлюватися, пояснюватися, говорити; (of) згадуватиto speak of — ( із запереченням) заслуговувати згадування
it is nothing to speak of — про це не варто говорити, це не має значення; нічого вартого уваги; дрібниця, мала кількість, дещиця
2) розмовляти; (to) поговорити, переговорити ( з ким-небудь); звернутися до кого-небудь зі скаргою, проханням3) вимовлятиso to speak — так би мовити; якщо можна так висловитися
properly speaking — по суті справи, власне кажучи; якщо називати речі своїми іменами
5) (speak out, speak up) висловлюватися, висловлювати думку; виступатиto speak in public — виступати привселюдно; висловлювати
to speak (out) one's mind — висловитися відверто; відкрито висловлювати свою думку; ( for) виражати чию-небудь думку; говорити замість або від імені кого-небудь
to speak for smb — говорити за /замість/ кого-небудь; представляти кого-небудь, виражати чию-небудь думку; (to) парл. робити заяву ( з якого-небудь питання)
6) ( for) висловлюватися з ( приводу чого-небудь)7) (of) відзиватися, характеризувати8) (for, to, of) свідчити ( про що-небудь), служити свідченням ( чого-небудь), говорити ( про що-небудь); підтверджувати, служити підтвердженням або доказом; промовляти на користь ( чого-небудь)9) впливати10) (at) натякати ( на що-небудь)11) ( for) замовляти; вимагати12) вітатися, привітати13) гуркотіти, гриміти ( про гармату); звучати ( про музичні інструменти); сповіщати звуками14) мop. обмінюватися сигналами ( про судна)15) миcл. подавати голос ( про собаку) -
10 по
предл.1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.* * *предл.1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. безго́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)
доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)
идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)
пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем
по грани́це — вздовж кордо́ну
по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі
по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́
разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)
резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по
бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах
гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом
зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го
по места́м! — на місця́!
ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті
шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)
идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром
идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)
плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)
по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)
по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су
спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)
бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́
связа́ть по рука́м — и
нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́
стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)
уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов
дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі
иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики
прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії
специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов
второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)
до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри
курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння
литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння
ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою
огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів
отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості
по по́воду — з при́воду
по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення
ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)
схо́дный по вку́су — и
по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)
экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по
называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́
называ́ть по и́мени — и
о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові
назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по
ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові
това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов
ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х
жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)
зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд
зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т
не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги
по а́дресу — на адре́су
по ви́ду — на ви́гляд
по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі
по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням
по его́ зо́ву — на його́ за́клик
по зака́зу — на замо́влення
по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном
по заслу́ге — по заслу́зі
получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)
по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд
по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями
по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою
по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в
по образцу́ — за зразко́м
по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́
по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм
по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно
по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну
по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням
по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою
по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції
по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)
по приме́ру — за при́кладом
по про́сьбе — на проха́ння
по свиде́тельству — за сві́дченням
по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю
по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть
по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння
по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет
по старшинству́ — за старшинство́м
по тре́бованию — на вимо́гу
пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном
смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да
узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу
украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по
идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом
переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо
по желе́зной доро́ге — залізни́цею
по по́чте — по́штою
сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)
о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу
по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)
по знако́мству — через знайо́мство
по ине́рции — за іне́рцією
по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі
по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)
по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)
по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння
по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би
по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя
по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)
по по́воду чего́ — з при́воду чо́го
по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́
по принужде́нию — з при́мусу
по причи́не чего́ — через що
по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н
по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те
по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́
по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по
не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми
не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в
по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)
по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи
по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми
по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків
по ноча́м — ноча́ми
по о́сени — восени́
по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми
по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти
по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́
расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах
вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах
коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції
комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння
мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)
я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по
да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку
по ло́жке — по ло́жці
2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)коса́ по по́яс — коса́ до по́яса
она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)
по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́
по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно
по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)
по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч
по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)
по ду́шу — по ду́шу
ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду
ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́
3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлоговпо возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись
по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку
по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба
по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що
по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши
по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі
по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що
по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)
пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі
4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциямивсё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)
не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́
по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж
по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що
5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною
тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові
6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)
по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)
по́ два (две) — по два́ (дві́)
по две́сти — по дві́сті
по́ двое — по дво́є; особо
по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т
по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т
по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами
-
11 regard
1. n1) увага, піклування, турботаto pay regard to (for) smb., smth. — звертати увагу на когось, щось
2) повага, прихильність3) відношення, причетність4) уважний погляд; розглядання5) зовнішність, вигляд6) охорона лісової ділянки7) ділянка лісничого8) pl привіт, уклінgive my best (kind) regards to your sister — передайте мій щирий привіт вашій сестрі
2. v1) розглядати, розцінювати; вважати (за когось, щось — as)2) стосуватися, мати відношення3) уважно дивитися, розглядати4) брати до уваги (когось, щось), зважати (на когось, на щось)5) поважатиas regards — щодо, що стосується
as regards his suggestion... — щодо його пропозиції...
-
12 with
prepвказує на:1) зв'язок, узгодженість, сумісність, взаємність, відповідність з, за, уto deal with smb. — мати справу з кимсь
with the sun — за сонцем, за годинниковою стрілкою
2) предмет дії або знаряддя, за допомогою якого відбувається дія; перекладається орудним відмінкомto take smth. with both hands — взяти щось обома руками
3) характер або характерну особливість дії, разом з іменником передається тж прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
4) причинний зв'язок, одночасність подій від, з5) особу, думку, про які йде мова зI think with you — я з вами згодний; я думаю так само, як і ви
7) предмет занять, турбот, уваги з, для8) порівняння з9) допустове значення незважаючи наwith all his faults we liked him — незважаючи на всі його вади, ми любили його
◊ with regard to — щодо, з приводу
◊ with a few exceptions — за деякими винятками
◊ to begin with — насамперед, по-перше
◊ to be with child — бути вагітною
◊ it is pouring with rain — ллє як з відра
◊ I shall be with you! — я з тобою поквитаюся!
◊ what do you want with me? — що вам від мене потрібно?
* * *I n, v[wip] = withe; n; vII [wip] prepto work (together) with smb — працювати ( разом) з ким-н.
to go with the times — йти в ногу з часом; не відставати від часу
your name was mentioned with others — серед інших імен було згадано, ваше
side by side with smb — поруч /бік о бік/ з ким-н.
he fought with the navy — він бився в рядах ВМС; взаємовідносини з
with each other /one another/ — один з одним
to talk with smb — розмовляти з ким-н.
to make friends with smb — потоваришувати з ким-н.
to be at odds with smb — не ладити /бути в поганих відносинах/ з ким-н.
to mix with smb — спілкуватися з ким-н.; приєднання, зв'язок з
the rent is five guineas a week with attendance — оплата за квартиру з послугами п'ять гіней на тиждень; перебування в домі у кого-н. у
to stay with one's parents — жити у батьків; залишати кого-н. під чию-н. опіку у
leave your key with the hotel clerk — залиште ключ у портьє; робота де-н. або у кого-н. в, у
he worked with the firm for five years — він працював в цій фірмі п'ять років; змішування, поєднання, додавання (разом) з
do you want sugar with your tea — є ви будете пити чай з цукромє включення в групу, клас з, к
2) вказує на знаряддя, інструмент або спосіб виконання дії; передається оруд. відмінкомto buy smth with money — купити що-н. за гроші
to pay for smth with one's life — заплатити за що-н. своїм життям
3) вказує на вміст або зміст чого-н. з; передається оруд. відмінкомstuffed with straw — набитий соломою; матеріал, речовина, що покриває, оточує або прикрашає що-н.; передається оруд. відмінком
a table with a white tablecloth — стіл, покритий білою скатеркою
a house surrounded with trees — дім, оточений деревами
4) вказує на характерну ознаку з; разом з іменником іноді передається складним означеннямa man with white hair — сивий чоловік, чоловік із сивим волоссям; наявність чого-н. у кого-н. у, при; із ( собою)
I have no money [no documents] with me — у мене із собою /при собі/ немає грошей [документів]
5) вказує на характерну особливість дії з; разом з іменником передається прислівником або дієприслівникомwith a smile — з посмішкою, посміхаючись
with pleasure [joy] — із задоволенням [з радістю]
to speak with an accent [a stutter] — говорити з акцентом [заїкаючись]
to walk with a limp — ходити шкутильгаючи handle with care! поводитися обережно! ( напис); супутні обставини або зовнішній вигляд предмета з; з наступними словами передається дієприслівниковим зворотом або частиною складного речення
another ten minutes passed with no sign of John — пройшло ще десять хвилин, а Джон все ще не з'явився
he sat with his head down — він сидів, опустивши голову
with one's hat off — без капелюха, знявши капелюх; вiйcьк. звинувачений в злочині; особливості початку або закінчення чого-н. з; передається оруд. відмінком
to begin with smth — почати з чого-н.
to end with smth — закінчити чим-н.; додаткові обставини або моменти причому
they were all late with him being the last — вони всі спізнилися, а він прийшов останнім; умови виконання дії в умовах, коли, при тому, що
with unemployment rising no economic growth is possible — в умовах зростання безробіття економічний ріст неможливий
6) вказує на згоду з ким-н., чим-н. зto agree with smb — погоджуватися з ким-н.
to side with smb — бути на чиїй-н. стороні
I think with you — я думаю так само, як, ви, я з вами погоджуюся
who is not with us is against us — хто не з нами, той проти нас; об'єкт дружелюбного, недружелюбного ставлення до; ( по відношенню) до
to be patient with smb — бути терплячим з ким-н.
to sympathize with smb — співчувати кому-н.
to be angry with smb — сердитися на кого-н.
to be in love with smb — кохати кого-н.; бути закоханим в кого-н.; змагання з ким-н.
to compete with smb — змагатися з ким-н.; конкурувати з ким-н.; предмет заняття, турбот, уваги з, для
this film is made with children in mind — цей фільм розрахований на дітей; особа, предмет, який знають, с яким знайомі з
to be familiar with smth — ( добре) знати що-н.
to be acquainted with smb — бути знайомим з ким-н.; предмет, який дарують або справа, яку доручають to entrust smb
with smth — доручати що-н. кому-н.
what has he presented her with — є що він їй подарувавє; особа, відповідальна за що-л
this decision rests /lies/ with you — рішення залежить від вас
a question that is always with us — питання, яке завжди стоїть перед нами; предмет емоційної або розумової оцінки; передається оруд. відмінком
to be satisfied with smth — бути задоволеним чим-н.
7) вказує на порівняння зthis skirt is identical with mine — в мене така сама спідниця; сумісність або співставність нарівні з
8) вказує на причину, джерело чого-н. від, наto be ill with fever — хворіти на лихоманку; умова або підстава з, при
such mistakes would be impossible with a careful secretary — при уважній секретарці такі помилки були б неможливі
with John away, we've got more room — тепер, коли Джон поїхав, в нас більше місця; одночасність явищ
her hair became grey with the passing of the years — з роками її волосся посиділи; пропорційність
his earnings increased with his power — з ростом його впливу зростали, його доходи
11) вказує на особу, що володіє певними якостями, звичками, схильності у, для, з12) що стосуєтьсяwhat's wrong with you — є що з тобоює, що з тобою трапилосяє
there's a difficulty with this new timetable — в зв'язку з цим новим розкладом виникають ускладнення
13) має допустове значення (звичайно with all) не дивлячись наaway with him! — геть /гони/ його!
with regard to, with reference to, with relation to, with respect to — що стосується, по відношенню; з приводу; відносно
with the object of — з метою, для того, щоб
to begin with — перш за все; по-перше
what with... (and what with) — через
what with the darkness and what with the fright he did not notice much — через темноту та страх він мало що помітив
close with, close in with — мop. близько, поруч
-
13 how
1. n1) спосіб, методI don't like your hows and whys — не приставай до мене зі своїми «як» і «чому»
2) розм. пагорб; курган2. adv interrog.1) як?, яким чином?2) скільки?3) за скільки?; почому?, почім?3. conj1) якtell me how to do it — скажіть мені, як це зробити
2) emph. як3) щоand how! — амер. ще б пак!
how about...? — як щодо...?
how are you? — як поживаєте, як ся маєте?
how come? — амер. яким же це чином?, як же так?
how do you do? — здрастуйте!; як поживаєте?
how goes it?, how are things? — як поживаєте, як справи?
how now? — а) що це таке?, що це означає?; б) як?!
how the devil (the deuce, the hell, the dickens)! — якого біса!, що за чортовиння!
* * *I [hau] nспосіб, методII [hau] adv1) як?, яким чином?; скільки?; наскільки?; до якої міри?; почім?; за скільки?2) cj як3) як!; how strange! як дивно!; how about...? як щодоIII [hau]?; how do you do? — здрастуйте!, як поживаєте?; how are you? як поживаєте?
cj icт. щоIV [hau] n; діал.пагорб; курган -
14 rest
1. n1) спокій; відпочинок; сонday of rest — вихідний день, неділя
at rest — а) на спочинку; б) нерухомий
without rest — без перепочинку, без передишки
to go (to retire) to rest — лягати відпочивати (спати)
to take a rest — відпочивати, спати
2) перен. вічний спокій, смерть3) перерва, пауза, перепочинок4) військ. позиція «вільно»5) нерухомість6) місце відпочинку, клуб (для моряків)1) тех. упор, опора8) тех. супорт9) муз. пауза10) поет. цезура11) (the rest) залишок; решта12) решта, інші13) (the rest) фін. залишкова сума14) фін. резервний фондrest area — військ. район розташування військ на відпочинок
rest day — день відпочинку, неділя
rest gown — домашня сукня; халат; пеньюар
rest halt — військ. зупинка на відпочинок; привал
rest period — а) перерва під час робочого дня; б) біол. період спокою (рослин, насіння)
as to the rest — в інших відношеннях; щодо іншого
2. v1) відпочивати; лежати; спати2) покоїтися3) не працювати, відпочивати4) давати відпочинок (спокій)5) бути спокійним, не хвилюватися7) спиратися (на щось)8) обґрунтовувати9) ґрунтуватися (на чомусь)10) покладатися (на когось, на щось)11) покладати (відповідальність на когось, на щось — on, upon, in)13) залишатися без змін14) с.г. залишати під паром15) с.г. бути під паром17) залишатися18) арештовувати19) накладати арешт* * *I [rest] n1) спокій, відпочинок; сон; вічний спокій, смерть2) перерва, пауза, перепочинок3) вiйcьк. положення "вільно"4) нерухомість, непорушність5) місце відпочинку, клуб ( для моряків)6) cпeц. упор, опора; тex. супорт; люнет7) cпopт. упор ( точка опори нижче рівня плечей)8) мyз. пауза; пoeт. цезураII [rest] v1) відпочивати; лежати; спати; спочивати, покоїтися; лежати, спочивати (нaпp., про погляд)2) відпочивати ( від справ), не працювати3) бути спокійним, не хвилюватися4) (on, against) класти ( на що-небудь); притуляти ( до чого-небудь); обґрунтовувати5) (on) опиратися, спиратися ( на що-небудь); спочивати ( на чому-небудь); (upon, on, in) спиратися (на кого-небудь, що-небудь)6) (on, upon, in) покладати (відповідальність на кого-небудь, що-небудь); ( with) покладатися ( на кого-небудь); лежати (на кому-небудь; про відповідальність)7) залишатися без змін; продовжувати бути в якому-небудь стані8) c-г. бути під паром, парувати; залишати під паром9) юp. закінчувати виступ обвинувачення або захисту, надання доказівIII [rest] n1) ( the rest) залишок, решта; інше; інші; решта2) eк. ( the rest) залишок, сума, що залишається; резервний фонд -
15 vis-â-vis
фр.1. n1) візаві2) зустріч без свідків, зустріч віч-на-віч3) двоколісна коляска з місцями навпроти4) козетка2. advнавпроти, один проти одного, віч-на-віч, візаві3. prep1) навпроти, лицем в лице (з кимсь); візаві2) порівняно з3) перед, щодоU. S. policy vis-à-vis Canada — американська політика щодо Канади
* * *I n.(pl. без змін.) 1)візаві; І haven’t spoken to my vis-â-vis я не розмовляв з моїм візаві /з людиною, що сиділа напроти мене/2)зустріч без свідків, віч-на-віч3)4)іст. легка двомісна коляска, місця в який розташовані одне навпроти іншого; козетка ( невелика кушетка)II prep.1) навпроти, віч-на-віч (з ким-н.); візаві; he found hіmself vis-â-vis hіs frіend він опинився напроти свого друга2) у порівнянні з; plane geometry vis-â-vis solіd geometry планіметрія на відміну від стереометрії3) у відношенні, стосовно ; oblіgatіons vis-â-vis smb., smth. зобов’язання стосовно кого-н., у відношенні чого-н.; he іs responsіble vis-â-vis the government for іt він відповідає за це перед урядомIII adv.навпроти, друг проти друга, обличчям до обличчя; he and І sat vis-â-vis at dіnner за обідом ми сиділи друг проти друга -
16 tip
1. n1) верхній кінець; верхівка; кінчик; кінцівкаto have smth. at the tips of one's fingers — а) знати щось, як свої п'ять пальців; б) мати щось напоготові
2) наконечник3) мундштук4) приварний (припаяний) кінець ріжучого інструмента5) тонкий пензлик (з верблюдячої вовни)6) дотик, легкий удар7) розм. чайові; невеликий грошовий подарунокto give smb. a tip — дати комусь на чай
8) натяк, порада; відомості, одержані приватно (на перегонах, на біржі)the straight tip — надійна (добра) порада
9) нахил10) естакада11) перекидна вугільна вагонетка12) звалище, смітник13) удар кегліto miss one's tip — а) не досягти успіху (мети); б) погано грати (про циркового артиста)
2. v1) приставляти (надівати) наконечник3) ходити навшпиньки4) нахиляти (тж tip up); схиляти5) нахилятися (тж tip up)6) перевертати, перекидати7) перевертатися, перекидатися8) звалювати, скидати; спорожняти9) вивалюватися; спорожнятися11) усунути силою, убити, пристукнути, уколошкати14) давати на чай15) давати приватну інформацію16) натякати; застерігати, попереджатиto tip over (off) the perch, to tip up one's heels — простягти ноги, померти
* * *I [tip] n1) ( верхній) кінець; верхівка, кінчик; крайthe tip of one's tongue [of one's tail] — кінчик язика [хвоста]
the tips of the ears [of the fingers] — кінчики вушей [пальців]
tip of the lung — aнaт. легенева верхівка
the tip of the iceberg [of a hill] — верхівка айсберга [холма]
2) наконечникthe tip of a stick [of a spear, of an umbrella] — наконечник тростини [списа, парасольки]
the tip of a hat — верхня частина тульї капелюха; мундштук
3) приварний або припаяний кінець ріжучого інструменту; отпай ( невеликий виступ на склі після відпаювання)••from tip to toe — з голови до ніг /до п'ят/; to the tip s of one's fingers грунтовно, досконально, досконало; є як свої п'ять пальців
to be /to have it/ on / at / the tip of one's tongue — крутитися на язику
II [tip]to have smth at the tip s of one's fingers — знати що-н. як свої п'ять пальців; мати що-н. у повній готовності /напоготові/
1) υl. приставляти або надягати наконечникan arrow tipped with poison — стріла з отруйним наконечником, отруєна стріла; покривати верхню частину
2) зрізати, підрізати, підстригати4) напувати тверду пластинку ( на різець); вклеювати ( у книгу) ( кольорові) ілюстраціїIII [tip] nдотик; легкий ударIV [tip]1) υl. злегка торкатися, вдаритиto tip smb on the shoulder — легенько вдарити кого-н. по плечу
2) злегка зачепити м'яч гилкою, зрізати м'яч ( крикет)••V [tip] nto tip one's hat /one's lid/ to smb — недбало привітатися з ким-н., ледве доторкнувшись до капелюха
чайові; невеликий ( грошовий) подарунокVI [tip]tips included — = вартість послуги з чайовими чайові включені у вартість послуги
1) υl. давати "на чай"to tip a waiter — дати офіціантові "на чай" to tip the porter ( with) sixpence дати носильщику шість пенсів "на чай"
2) підкинути, видати (що-н. кому-н.); to tip smb; a note of thanks черкнути кому-н. декілька рядків на знак подякиtip us your fin /your flipper, your hand/! — вашу лапу /руку/!; to tip smb
a
/the/ wink /nod/ — підморгувати кому-н., подати знак кому-н.; попереджати когосьVII [tip]tip us a yarn — видай нам що-небудь цікавеньке; = ну, що скажешє
n натяк, порада; відомості, отримані приватно (особ., на перегонах або на біржі)tips for travellers — відомості для подорожуючих, до відома подорожуючих
tip s on how to remove stains /on removing stains/ from clothing — рекомендації по видаленню плям з одягу
a tip to do smth — порада зробити що-н.
take my tip — послухайтесь мене; моя вам порада
thanks for the tip — дякую /дуже вдячна/ за пораду
a tip from the stable — відомості про найбільш вірогідного переможця на скачках; ( конфіденційн інформація з найнадійніших джерел)
VIII [tip]to miss one's tip — погано грати (про циркового артист; не досягти успіху /поставленої цілі/)
1) υl. давати приватну інформацію (особ. вказувати на ймовірного переможця)to tip the winner — заздалегідь назвати переможця ( зана скачках); натякати, попереджати
2) cпopт., жapг. займатися ремеслом жучка ( на скачках)••IX [tip] nto be widely tipped for the job — мати всі шанси отримати (цю) роботу
1) нахилwith a tip — під нахилом, під углом
3) вагонетка, що перекидається ( вугільн)5) icт. удар кеглі ( що збиває іншу кеглю)X [tip]1) υl. нахилятиto tip one's chair backward — відхилитися /відкинутися/ назад разом із стільцем
to tip the scale /the beam/ — переважити, схилити чашу вагів
to tip the balance — вирішити результат справи; нахилятися
2) перекидати ( tip over)to tip over a pot [a vase] — перекинути казанок [вазу]; перекидуватися ( tip over)
3) вивалювати, спорожняти ( часто tip out)she tipped the money from her purse onto the table — вона висипала гроші з гаманця на стіл; вивалюватися, спорожнятися (тж. tip out)
4) диал. випивати, "закладати"; перекидати ( чарку)5) . усунути силою, убити, вбити, прибрати -
17 toward
Iadj1) що відбувається2) наступний, що має відбутися3) слухняний; ґречний, добре вихований4) здатний до навчання, здібний до наукиIIprep1) (у напрямі) до2) на, доefforts toward a peaceful settlement — зусилля, спрямовані на мирне врегулювання
4) до, щодо, стосовно (когось, чогось)attitude toward smb., smth. — ставлення до когось, чогось
5) близько (якогось часу)6) майже, приблизно, орієнтовно7) для, на* * *I a; predic; іст.seeing a crowd of people, I went to see what was toward — побачивши натовп, я пішов подивитися, що траплялося; майбутній
2) слухняний; доброзичливийII prepthey moved [walked] toward the town — вони рухалися [йшли]( по напряму) до міста
he ooked down toward the water — він дивився вниз на воду; положення по відношенню до якогось предмету до, на
to pass the knife with the handle toward smb — передавати кому-н. ніж ручкою вперед
2) просування по дорозі до мети до, по дорозіa long stride toward disarmament — великий крок до роззброєння /на шляху роззброєння/; the country is rapidly moving toward prosperity країна швидко йде шляхом процвітання; мета зусиль, дій для, в користь
efforts toward a peaceful settlement — зусилля, направлені на мирне врегулювання
to apply smth toward the solution of particular problems — застосовувати що-н. для вирішення певних проблем
3) відношення до кого-н., чого-н. (по відношенню) доattitude toward smb; smth — відношення до кого-н., чого-н.
to feel friendly toward smb — відчувати прихильність до кого-н.
measures taken toward the colonies — заходи відносно колоній; потяг до кого-н. до
4) наближення до певного моменту часу до, біляhe went to bed toward 11 oclock — він ліг спати близько 11 години; наближення до якого-н. числа майже, біля
5) призначення матеріальних засобів для, наto save toward the childrens education — збирати гроші, щоб дати освіту дітям
-
18 часть
1) части́на; ( доля) ча́сткабо́льшей частью, по бо́льшей ча́сти — см. больший
в той ча́сти — ( в той мере) тіє́ю мі́рою, у ті́й мі́рі
дели́ть на ра́вные ча́сти — діли́ти (поділя́ти) на рі́вні части́ни (ча́стки)
плати́ть по частя́м — плати́ти части́нами
разрыва́ться на ча́сти — (перен.: выполнять много обязанностей) розрива́тися
рвать на ча́сти кого́ — перен. рва́ти на шматки́ кого́, розрива́ти кого́
це́лое и ча́сти — ці́ле і части́ни
2) (при дележе, распределении; пай) ча́стка, па́йка, пай, род. п. па́ювойти́ (вступи́ть) в \часть с кем, быть в ча́сти с кем — бу́ти в па́йці з ким
3) (отдел в учреждении, отрасль в управлении) части́напожа́рная \часть — поже́жна части́на; пожа́рня
уче́бная, хозя́йственная \часть — навча́льна, господа́рська части́на
4) ( специальность) фах, -у; ( область деятельности) га́лузь, -зіпо ча́сти чего́ (како́й), в ча́сти чего́ (како́й) — щодо чого́, в га́лузі чого́
рабо́тать по хозя́йственной ча́сти — працюва́ти по господа́рській лі́нії, працюва́ти в га́лузі господа́рства
э́то не по мое́й ча́сти — це не мі́й фах (не з моє́ї га́лузі); ( не касается) це мене́ (до ме́не) не стосу́ється, це мене́ не обхо́дить; ( не по вкусу) це мені́ не до смаку́ (не до вподо́би)
5) воен. части́на6) ( отделение городской полиции) дорев. часть, -ті7) (участь, судьба) до́ляизбра́ть благу́ю \часть — ирон. обра́ти найкра́щу до́лю
-
19 better
1. nтой, що ставить заклад (йде на парі)2. adj (comp від good)1) кращий; вищий2) більш підхожий, більш вигіднийyou are a better man for this job than I am — ти більше підходиш для цієї роботи, ніж я
3) більшийone's better half — розм. дружина
3. adv (comp від well)1) краще2) більше, більшою міроюI like him better than his brother — він подобається мені більше, ніж його брат
3) повніше, ґрунтовніше; сильнішеto think better of smth. — передумати, змінити думку
better late than never — краще пізно, ніж ніколи
the sooner the better — чим швидше, тим краще
4. v1) поліпшувати; виправляти; удосконалювати2) перевершувати, перевищуватиto better oneself — одержувати підвищення, просуватися (по службі)
* * *I nтой, хто б`ється об закладII nкращий; кращеIII a2) кращий; вищий; який краще підходить, більш вигідний3) краще4) більшийIV adv1) l. compar від well 52) краще3) більшою мірою; більше4) повніше; більш ґрунтовно; сильнішеV v1) покращувати, поліпшувати; виправляти; удосконалювати; покращуватися, поліпшуватися; виправлятися3) перевершувати, перевищувати -
20 over
1. n1) лишок; надлишок, зайвина2) доплата3) військ. переліт (снаряда)4) рад. перехід на прийом2. adj1) верхній2) вищий, вищестоящий3) зайвий4) надмірний3. advуказує на:1) рух через щось2) широкий характер дій3) перебування або рух над чимсь; нагорі; нагору4) наближення до певного місця, до якоїсь особи5) перехід чогось до іншої особи або передачу чогось іншій особі6) лишок, зайвинуthey were gone two hours or over — їх тут нема вже дві години, а то й більше
7) завершеність дії8) закінчення, припинення дії9) знову, ще разover and over (again) — багато разів, знову й знову
4. prep1) над, вище2) над, через3) понад, більше4) протягом5) щодо, про6) по, черезover smb.'s signature — за чиїмсь підписом
* * *I n1) надлишок2) приплата3) вiйcьк. переліт ( снаряда)4) cпopт. серія кидків (шість; у крикеті)5) paд. перехід на прийомII a1) верхній; зовнішній2) вищестоящий3) зайвий, надлишковий; надмірнийIII adv1) знаходження або рух над чим-небудь нагорі, зверху; наверх, вгору; рух через що-небудь- часто передається дiєcл. префіксом пере-to step over — переступити; зміну положення, перекидання, перехід з вертикального положення в горизонтальне- часто передається дiєcл. префіксом пере-
please, turn over — дивися на звороті ( напис); перехід на протилежну сторону, зміну позиції- часто передається дiєcл. префіксом пере-
to sail over — переплисти ( на іншу сторону); наближення до якого-небудь місця або особи або перехід до чого-небудь- часто передається дiєcл. префіксом під-; знаходження на якій-небудь стороні
2) повторення знову, ще раз3) старанність виконання дії або доведення її до кінця- часто передається дiєcл. префіксами про-, пере-to check over — перевірити; закінчення чого-небудь
4) нерозв'язаність, незакінченість, неврегульованістьto lay over — відкладати; відтерміновувати
5) поширення по всьому даному місцю, по всій території (часто all over)6) тривалість протікання дії протягом якого-небудь періоду часу або після закінчення цього періоду часу7) передачу або перехід чого-небудь від однієї особи до іншої- часто передається дiєcл. префіксом пере-8) надлишок до того ж, на додаток; надлишок або вищий ступінь якості надзвичайно, понад, занадто10) у сполученняхover against — навпроти; проти, у порівнянні
over with — зроблений, закінчений
IV prepover and above — до того ж, крім того; занадто, надто
1) указує назнаходження або рух над яким-небудь предметом над; положення на якому-небудь предметі або поверх нього на; положення поперек чого-небудь через; місце розташування по інший бік чого-небудь по той бік, за; положення біля чого-небудь біля; надягання, натягування чохла на; рух через що-небудь, по чому-небудь або через яку-небудь перешкоду через, по, об; рух або поширення по якій-небудь поверхні в певному або у різних напрямках по; на ( часто all over); дотик до поверхні чого-небудь по2) указує наперіод протікання дії протягом, за; включення в дію якого-небудь моменту, відрізку часу включаючи, включно; до; протікання дії під час якого-небудь заняття за3) указує набільшу кількість понад, більше; більший вік, час більше4) указує набільш високе положення, перевагу, переважання, панування, владу над; більш високий ранг, положення вищий, старший5) указує напредмет думки, суперечки про, над, відносно, з приводу; предмет розгляду, перегляду - часто передається дiєcл. префіксом про-6) указує на подолання труднощів, перешкод7) указує на спосіб пересування, пересилання, передачі по8) указує на особу, з якою що-небудь відбувається або трапляється
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Слюсарчук, Андрей Тихонович — Андрей Тихонович Слюсарчук Род деятельности: шоумен, доктор наук, профессор нейрохирургии (документы, свидетельствующие об этих титулах, имеют статус легальных в Украине, формально проведены и подтверждены МОН Украины. Правомерность их выдачи… … Википедия
Ющенко, Виктор Андреевич — Виктор Андреевич Ющенко Віктор Андрійович Ющенко … Википедия
Ющенко — Ющенко, Виктор Андреевич Виктор Андреевич Ющенко Віктор Андрійович Ющенко … Википедия
В. Ющенко — Виктор Андреевич Ющенко Віктор Андрійович Ющенко Президент Украины Виктор Ющенко … Википедия
Виктор Андреевич Ющенко — Віктор Андрійович Ющенко Президент Украины Виктор Ющенко … Википедия
Виктор Анреевич Ющенко — Виктор Андреевич Ющенко Віктор Андрійович Ющенко Президент Украины Виктор Ющенко … Википедия
Виктор Ющенко — Виктор Андреевич Ющенко Віктор Андрійович Ющенко Президент Украины Виктор Ющенко … Википедия
Люби друзи — Виктор Андреевич Ющенко Віктор Андрійович Ющенко Президент Украины Виктор Ющенко … Википедия
Ющенко, Виктор — Виктор Андреевич Ющенко Віктор Андрійович Ющенко Президент Украины Виктор Ющенко … Википедия
Ющенко В. А. — Виктор Андреевич Ющенко Віктор Андрійович Ющенко Президент Украины Виктор Ющенко … Википедия
Ющенко В. — Виктор Андреевич Ющенко Віктор Андрійович Ющенко Президент Украины Виктор Ющенко … Википедия